Минулого тижня уряд Словенії (наступної країни-голови ЄС) презентував пріоритети свого головування у Європейському Союзі, яке розпочнеться 1 січня 2008 року.

Найпершим пріоритетом словенського головування буде вчасна ратифікація та вступ у силу Лісабонського договору ЄС, підписаного 13 грудня. Уряд Словенії очікує, що договір буде ратифіковано не пізніше наступних виборів до Європейського Парламенту (2009 рік).

Другим пріоритетом є успішна імплементація оновленої Лісабонської стратегії з забезпечення стабільного зростання та зайнятості в ЄС, і зокрема початок другого етапу програми (2008-2010 роки), запланований на весну 2008 року. Першорядними пріоритетами реалізації програми словенський уряд називає підвищення інвестицій у науково-дослідницьку діяльність, зміцнення інноваційності економіки ЄС, розвиток конкурентоспроможного бізнесового середовища, консолідовану енергетичну політику та боротьбу з кліматичними змінами. Нагадаємо, що Лісабонська стратегія, ухвалена 2000-го року, ставить за мету перетворення ЄС на найбільш конкурентоспроможну економіку світу.

Третім пріоритетом є продовження реформи енергетичного сектору ЄС, що її було розпочато навесні 2007 року. Зокрема, під час словенського головування Європейська Комісія планує ухвалити конкретний законодавчий пакет з реформ енергетичного сектору та боротьби проти змін клімату.

Четвертим пріоритетом є зміцнення європейської перспективи західнобалканських країн, які наразі не входять до ЄС. Центральними кроками тут будуть завершення підписання Угод про стабілізацію та асоціацію з усіма країнами регіону, а також визначення ситуації Косова та забезпечення ключової ролі ЄС в подальшому розвитку краю. Нагадаємо, що Словенія нині є єдиною країною західнобалканського регіону, що входить до Європейського Союзу.

Нарешті, останнім пріоритетом головування буде зміцнення діалогу між культурами, віросповіданнями та традиціями в рамках Європейського року міжкультурного діалогу.

Кожна країна Союзу по черзі на півроку переймає роль країни-голови ЄС. Нині в Союзі головує Португалія; 1 січня 2008 року функції головування в ЄС перейдуть до Словенії, а ще через півроку – до Франції.

17 грудня міністри сільського господарства країн ЄС ухвалили Реґламент, що регулюватиме стандарти європейської горілчаної галузі.

Центральним елементом нового регламенту стало регулювання використання поняття „горілка” (vodka) у ЄС.

Відповідно до нього, суто „горілкою” (vodka) може бути названий лише напій, виготовлений зі спирту на основі зернових культур чи картоплі. Якщо ж напій виготовлено з іншого матеріалу чи до нього додаються інші складники, його етикетка має містити формулу „горілка, вироблена з…”.

Новий реґламент став компромісом між країнами, що є традиційними виробниками горілки в ЄС (Польща, Швеція, Фінляндія, Латвія, Литва, Естонія), та країнами переважно „винного поясу”, що лобіюють поширення назви на напої із фруктовими добавками.

21 грудня до Шенґенської зони вільного переміщення осіб увійшли дев’ять країн Центральної та Східної Європи: Естонія, Латвія, Литва, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія та Мальта.

Усі дев’ять країн приєдналися до ЄС у травні 2004 року.

Віднині до Шенґенського простору повною мірою входять 22 із 27-и держав ЄС (окрім Великої Британії, Ірландії, Кіпру, Болгарії та Румунії), а також Норвегія та Ісландія, які не входять до Європейського Союзу.

За словами Жузе-Мануеля Баррозу, президента Європейської Комісії, „віднині люди зможуть безперешкодно подорожувати між 24-ма країнами Шенґенської зони… від Португалії до Польщі та від Греції до Фінляндії”. „Спільними зусиллями ми подолали прикордонні перевірки – створені людиною перепони для ствердження миру, свободи та єдності в Європі”, - наголосив учільник Європейської Комісії.

Входження до Шенґенської зони означатиме скасування контролю на внутрішніх наземних та морських кордонах країн-учасниць. Скасування контролю на повітряних кордонах планується здійснити у березні 2008 року.

Після свого розширення Шенґенська зона охоплюватиме простір у 3,6 мільйони квадратних кілометрів, в межах якого люди можуть вільно подорожувати без прикордонних перевірок та контролю.

Розширення Шенґенської зони є безпрецедентою подію в історії Європи. Між країнами, що були раніше відокремлені "залізною завісою", віднині скасовуються прикордонні перевірки – останній бар’єр, що існував у створенні європейського простору для вільного руху осіб. Віднині громадяни нових східно- та центральноєвропейських країн ЄС можуть вільно вирушати у подорож до країн західної Європи чи до своїх центральноєвропейських сусідів, не стикаючись із тривалими та обтяжливими перевірками на кордонах.

Розширення Шенґенського простору нестиме також відчутні переваги для громадян України. Віднині українці, які отримуватимуть шенґенську візи у консульській установі однієї із східно- та центральноєвропейських держав-членів ЄС, зможуть відвідати не тільки цю країну, але й вільно подорожувати територією всіх держав, які входять до Шенґенської зони.

Важливо, що розширення Шенґенської зони майже збігається в часі із набуттям чинності угоди про спрощення оформлення віз між ЄС та Україною, яке очікується на початку 2008 року.
 

20 грудня Європейський Комісар у справах зовнішніх відносин та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер привітала Володимира Огризка з призначенням на посаду міністра закордонних справ України.

„Європейська Комісія продовжуватиме позитивну співпрацю з Україною, всіляко підтримуючи процес реформ, зокрема через успішне виконання Плану дій ЄС - Україна”, - йдеться у привітальному листі Комісара. „Ми також будемо й надалі поглиблювати наші відносини в контексті перемовин про нову Посилену угоду [між Україною та ЄС]”, - наголосила Беніта Ферреро-Вальднер. „Я переконана, що український уряд повною мірою зосередить свою енергію на важливих викликах та досягне поступу у 2008 році”, - додала представниця Європейської Комісії.

18 грудня Володимира Огризка було призначено на посаду міністра закордонних справ України в уряді Юлії Тимошенко. Саму Юлію Тимошенко із обранням на посаду прем’єр-міністра привітав президент Європейської Комісії Жузе-Мануель Баррозу.

19 та 21 грудня Європейська Комісія запропонувала низку нових законодавчих пропозицій, що регулюватимуть зменшення рівня викидів шкідливих газів у автомобільній промисловості та в інших промислових секторах ЄС.

Зокрема, Комісія запропонувала низку актів для зменшення рівня викидів СО2 автомобільним транспортом. Відповідно до цих пропозицій, середній рівень викидів у європейських пасажирських автомобілях, що випускатимуться 2012 року, має не перевищувати 120 грамів на кілометр, тимчасом як нинішні норми вимагають забезпечувати рівень викидів не вище 160 грамів на кілометр.

Також Комісія запропонувала консолідувати законодавство ЄС, що регулює промислові викиди. Нині в Європейському Союзі діють 7 директив, що регулюють промислові викиди в різних секторах європейської економіки. Комісія пропонує об’єднати в одну директиву, яка підвищуватиме ефективність зменшення викидів європейськими підприємствами.

На початку березня 2007 року Європейська Рада ухвалила історичну програму, відповідно до якої 2020 року рівень викидів парникових газів у Союзі має зменшитися на 20% порівняно з 1990 роком. ЄС заявив про готовність підвищити планку до 30%, якщо інші держави світу, передусім індустріальні країни, вдадуться до аналогічних дій.

18 грудня Євробарометр (європейська служба дослідження громадської думки) опублікував дані регулярного огляду ставлення європейців до ЄС та соціально-економічної ситуації в Європі та їхній рідній країні.

За даними дослідження, 58% європейців підтримують членство їхньої країни в ЄС.

Найвищий відсоток людей, що позитивно ставляться до членства їхньої держави в Союзі, Євробарометр зафіксував у Люксембургу (82%), Нідерландах (79%), Бельгії (74%), Ірландії (74%), Польщі (71%), Румунії (71%) та Данії (69%). Найменше підтримують членство їхньої країни в ЄС громадяни Сполученого Королівства (34%), Латвії (37%), Австрії (38%), Угорщини (40%), Кіпру (40%) та Чехії (45%).

Серед шести найбільших країн ЄС найвищою є підтримка у Польщі (71%), Іспанії (68%), Німеччині (67%) та Франції (60%), за якими йдуть Італія (50%) та Сполучене Королівство (34%).

Серед нових держав ЄС, що приєдналися до Союзу 2004-го та 2007-го року, найбільшою є підтримка членства в ЄС у Румунії (71%), Польщі (71%), Литві (65%) та Естонії (61%); найменшою – у Латвії (37%), Угорщині (40%) та Чехії (45%).

30% європейців вважають, що наступного року їхнє життя поліпшиться; 13% очікують погіршення, натомість переважна більшість (54%) вважають, що на них не чекає жодних серйозних змін.

Найоптимістичнішими в ЄС є громадяни Швеції, Естонії, Румунії та Греції: у цих країнах частка людей, що очікують позитивних змін, вища 38%. Оптимістами також є іспанці (37%), ірландці (36%), данці (35%), французи (35%) та британці (35%). Найменше оптимізму у своєму майбутньому мають угорці (15%), португальці (19%), німці (20%), австрійці (21%) та чехи (22%).

97% данців, 91% фінів, 88% голландців та 86% шведів називають позитивною ситуацію у економіці їхньої країни. Натомість лише 8% угорців, 10% португальців, 16% латвійців, 17% болгар, 23% італійців та 24% французів мають оптимізм щодо своєї національної економіки.

За даними Євробарометра, 50% європейців довіряють Європейській Комісії. Найбільший рівень довіри зафіксовано в Греції (69%), Бельгії (67%) та Словаччині (62%); найменший – у Сполученому Королівстві (22%), Латвії (39%) та Болгарії (46%).

Загалом, 48% європейців довіряють ЄС, і лише 34% - національному урядові їхньої рідної країни.

Одним із основних результатів засідання Європейської Ради, що тривало 13-14 грудня, стало створення „Групи роздумів” (Reflection group), спрямованої на визначення довгострокових пріоритетів розвитку Союзу (2020-2030 роки).

Створення „Групи роздумів” дозволить сформулювати довгострокові пріоритети розвитку Союзу, дещо абстрагуючись від конкретних питань сьогодення. Серед основних напрямів роботи Групи – посилення та модернізація європейської моделі економічного успіху та соціальної відповідальності, зміцнення конкурентоспроможності економіки ЄС, забезпечення стабільності у світі, ефективна енергетична політика та боротьба проти змін клімату.

Очолить групу Феліпе Ґонсалес Маркес (колишній прем’єр-міністр Іспанії), якому допомагатимуть Вайра-Віке Фрейберґа (колишній президент Латвії) та Йорма Олліла (колишній головний менеджер корпорації Nokia).

Свою першу доповідь Група представить у червні 2010 року.

Сьогодні Президент Європейської Комісії Жузе Мануель Баррозу направив листа Юлії Тимошенко з привітаннями з нагоди її призначення Верховною Радою України у якості нового Прем’єр-міністра України.

Ж.М. Баррозу виразив свою сильну віру в те, що під керівництвом Юлії Тимошенко „Україна продовжить свій поступ у напрямку впровадження політичних і економічних реформ”. Він запевнив пані Тимошенко у тому, що Європейська Комісія готова і надалі надавати свою підтримку Україні для успішного виконання Плану дій Україна-ЄС, та додав, що „ми продовжуватимемо подальше поглиблення наших відносин у контексті наших переговорів щодо нової розширеної угоди”. 

29 листопада Європейський Парламент схвалив текст Хартії засадничих прав ЄС.

За схвалення Хартії проголосували 534 депутати, проти – 85; 21 - утрималися.

Депутати також ухвалили поправку, в якій закликали Польщу та Сполучене Королівство уможливити повне застосування положень Хартії у своїх країнах. За цю поправку проголосували 477 депутатів; 106 виступили проти і 35 – утрималися.

12 грудня у Страсбурзі буде урочисто проголошено Хартію засадничих прав Європейського Союзу.

Хартія засадничих прав (Charter of Fundamental Rights) є документом, що об’єднує всі права, що їх мають громадяни ЄС відповідно до норм Союзу (Європейської конвенції про права людини, установчих договорів чи актів вторинного права ЄС).

Текст Хартії було інтегровано у текст проекту Конституції ЄС (2 розділ), однак через невдачу ратифікації Конституції він не отримав юридичної сили.

Кілька країн ЄС, зокрема Сполучене Королівство та Польща, виступали із застереженнями проти повного інтегрування Хартії до корпусу права ЄС. Зокрема, Велика Британія вважає, що Хартія додаватиме британським працівникам нові економічні та соціальні права, непередбачені правом Сполученого Королівства.

29 листопада на засіданні Ради міністрів ЄС було ратифіковано Угоди про спрощення візового режиму та реадмісію з Україною.

Рішення Ради ґрунтувалося на позитивних висновках Комітету постійних представників ЄС (КОРЕПЕР), які було ухвалено 27 листопада.

Раніше (13 листопада) Угоди було ратифіковано Європейським Парламентом.

Нині документи має ратифікувати Верховна Рада України. У разі вчасної ратифікації, угоди вступлять у силу 1 січня 2008 року.

Угоди про спрощення візового режиму та реадмісію між ЄС та Україною було підписано 18 червня цього року. Перший з двох документів спрощуватиме процедури видання короткострокових віз для громадян України, що подорожують до ЄС, полегшуватиме видання багаторазових віз та скасує платню за візи для певних категорій громадян.

Угода про реадмісію передбачає визначення зобов’язань та процедур щодо повернення нелегальних міґрантів на територію країни, з якої вони перетнули кордон ЄС.